І чим може завершитися ця справа
322перегляди Віктор Гаценко, 24 червня 2024, 14:00 Поділитися
Фото: ursamajor.com
Заснована 2015 року аерокосмічна компанія Ursa Major Technologies цього квітня отримала підряд від ВМФ США на нову технологію під назвою Lynx. Йдеться про виготовлення двигунів MK-104 для твердопаливних ракет класу Standart Missile (SM-2,3,6) шляхом 3D-друкування. SМ-6 – єдина ракета, здатна перехоплювати маневрені гіперзвукові ракети. Попри те що MK-104 є високопродуктивним двигуном, застарілі моделі стали надто складними у виробництві. І тепер Ursa Major називають ключовим постачальником у цій важливій програмі з нацбезпеки.
2023 року на той час ще стартап Ursa Major одержав $138 млн у рамках грантової програми на виробництво за цією технологією, перепрофілювавшись на ВПК з розробок рідкопаливних двигунів для комерційних супутників. Компанія тоді зазначила, що вже має першого замовника, проте не розкрила його назву. А серед інвесторів був один із лідерів американської військової промисловості – RTX. Ця компанія спільно з Lockheed Martin виробляє ПТРК Javelin, що постачаються Україні й виробництво яких за планом має за два роки зрости з 2100 до 4000 штук на рік. До того ж Ursa Major буде задіяна у виробництві твердопаливних двигунів для РСЗВ M124 HIMARS, які окремо випускає Lockheed Martin. Адже Пентагон дав завдання наростити за ті ж два роки виробництво реактивних снарядів для цих артсистем у 2,33 раза – з 6000 до 14000 штук щорічно, але лідери галузі Aerojet Rocketdyne та Orbital ATK наразі не мають потужностей для задоволення збільшеного попиту.
Однак українка Ганна Лесюк, яка майже весь 2023 рік перебувала у Сполучених Штатах як біженка, звинувачує Ursa Major в «обмані та опортунізмі»: отриманні військового держзамовлення на тлі російсько-української війни через працевлаштування «мертвих душ» і залучення родинних зв’язків. Пані Лесюк звернулася до Mind із цією історією та обґрунтуванням своєї позиції.
Мешканці Ірпеня Ганні Лесюк пощастило евакуюватися з України в перші дні повномасштабної війни. Зрештою вона опинилася в Нідерландах, де, за її твердженням, отримала роботу менеджера з маркетингу в міжнародному IT-стартапі та викладача маркетингу в університеті NHL Stenden.
А вже в лютому 2023 року на запрошення двоюрідної сестри Лесюк переїхала до США і відразу дістала дозвіл на роботу. Поки тривав пошук повноцінної зайнятості, жінка, як вона стверджує, парт-тайм підробляла в американському офісі канадської компанії Telus International як редактор групи спеціалістів, які тренують моделі штучного інтелекту й працюють з юридично-науковою базою. Водночас українка пройшла конкурс до міжнародного фонду Upwordly Global, який сприяє висококваліфікованим біженцям в отриманні роботи згідно з попереднім досвідом.
Спеціалісти фонду допомогли впорядкувати резюме й визначитися з посадою, яка найбільше відповідала досвіду Ганни. Тому 25 вересня 2023 року вона подалася в Ursa Major Technologies на позицію директора з маркетингу та комунікацій. Дивно, що пані Лесюк стверджує, нібито вона має багаторічний досвід роботи в оборонному секторі України, бо побачити його в резюме, яким вона поділилася з редакцією, ми не змогли.
«Мій основний фах – маркетинг підприємств оборонної сфери, дипломатичних установ і медичних закладів. Останню пропозицію працювати за корпоративним контрактом на посаді директора з маркетингу Рубіжанського тротилового заводу «Зоря» Луганської області я отримала прямо перед війною 2014 року. Я відмовилася, бо вже розуміла, що буде війна. Далі відкрила агенцію і працювала виключно як ФОП – маркетинговий консультант», – стверджує пані Лесюк.
За її словами, Ursa Major вийшла на неї, і переговори почалися. Проте, на переконання Лесюк, вони мали дуже дивний вигляд: це була не співбесіда у кілька етапів, а радше – самопрезентація компанії. Ганна Лесюк впевнена в цьому через те, що портфоліо в GoogleDocs ніхто з компанії не дивився, хоча вона відкрила до нього доступ. Далі HR-менеджер несподівано повідомила, що маркетингового директора вже знайшли, натомість запропонувала податися на нижчу позицію. Яка, на думку пані Ганни, була створена буквально на місці – буцімто це допомогло б жінці швидше отримати офіційну пропозицію.
На переконання Ганни Лесюк, Ursa Major нібито приховала від неї інформацію про те, що незадовго до переговорів компанія звільнила чверть працівників (320 осіб) через фінансові проблеми з комерційними двигунами, а також через те, що вона перелаштувалася на оборонну сферу. Про такі зміни було згадано у статті Forbes 30 листопада 2023 року. Цей матеріал онлайн був доступний тільки підписникам «рідної» англомовної версії бізнес-видання, а у вільному користуванні є лише переклад українською. Про все це жінка дізналася вже після повернення в Україну.
Ганна Лесюк вирішила позиватися до Ursa Major, оскільки впевнена, що компанія на тлі свого фінансового краху імітувала процес співбесід буцімто потенційних працівників, наймаючи «мертві душі» для отримання 138-мільйонного гранту з опортуністичною метою у контексті російсько-української війни. Тим самим, як стверджує позивачка, дискримінувавши її та завдавши їй психологічної травми. Всі аргументи українка виклала в досудовій претензії, яку направила компанії.
Просто купив принтер
Гендиректор Ursa Major, випускник престижного університету Південної Каліфорнії, Джо Лорієнті крутиться у ракетобудівній сфері з 2011 року. Починав у SpaceX, перейшов до Blue Origin Джефа Безоса. Відчувши тренд на 3D-друкування двигунів – найдорожчої частини ракет, він у 2015 році продав свої акції SpaceX, купив 3D-принтер і відкрив Ursa, яка 2018 року випробувала свою маленьку ракету Hadley.
Саме в той час з’явився попит на будування маленьких ракет для виведення в космос супутників, і SpaceX, Amazon та OneWeb заявила про запуск своїх супутників. Однак план Лорієнті провалився. Залучити венчурний капітал не вдалося, а ветерани ринку не бажають віддавати підряди стартапам за рахунок власних розробок. Отже, двигун Hadley не поставили на ракету. Для порівняння: SpaceX за першу половину 2023 запустила в космос на своїх носіях 80% вантажів.
Проте місце для Hadley все ж таки знайшлося. Як зазначається у матеріалі Forbes, «є галузь, у якій рідкопаливні двигуни Ursa Major можуть стати у пригоді, – гіперзвукова зброя. США прагнуть наздогнати росію і Китай у розробці маневрових високошвидкісних ракет. Stratolaunch, яку у 2010-му заснував Пол Аллен і яка нині належить Cerberus Capital, використовує двигун Hadley у випробувальній ракеті, яку застосують для досягнення надзвуковими ракетами швидкості понад 1 Мах.
У травні Дослідницька лабораторія Повітряних сил США передала Ursa Major контракт на розробку реактивного двигуна на рідкому паливі, який назвали Draper. Його використовуватимуть для вдаваних надзвукових ракет ворога, які американська армія вчитиметься збивати».
У березні 2024 року Hadley було успішно запущено під час тестового польоту безпілотного гіперзвукового літака Talon A-1.
Трохи про конкурентів
Варто зазначити, що, оскільки Міноборони Сполучених Штатів вибудовує новий підхід до ракетобудування, коли треба швидко заповнювати склади новою зброєю, щоб допомагати Україні, Ursa Major має принаймні двох конкурентів.
Стартап X-Bow, проінвестований Lockheed, отримав від Пентагону $64 млн на будівництво твердопаливних двигунів для гіперзвукової зброї. Двигун зараз у розробці війська та флоту США.
X-Bow бажає і може допомогти країні поповнити запаси двигунів для ракет після того, як тисячі «джавелінів», «стінгерів» та керованих реактивних снарядів калібру 277-мм від Lockheed Martin були надіслані Україні. Останніми роками компанія співпрацювала з Повітряними силами й одержала $17,8 млн на подальший розвиток технології 3D-друкування. Керівництво X-Bow каже, що вона могла б виробляти 1000 двигунів на рік для систем HIMARS та ATACMS.
Інший конкурент – стартап Adranos, нещодавно придбаний оборонним підрядником Anduril, виробляє тактичні твердопаливні ракетні двигуни на новому виді палива, розробленого Університетом Пердью. Виконавець прогнозує збільшення свого виробництва до 1000 штук на рік.
Ху із містер Лорієнті?
Про Джо Лорієнті невідомо нічого, окрім написаного у Forbes, де у двох реченнях викладена його біографія. Але вдалося знайти його батька – Джеррі Лорієнті. Він є старшим керівником із національної безпеки, експертом із міжнародної безпеки й викладає у Школі державного управління та держслужби ім. Буша (The Bush School of Government and Public service). Відомості про нього можна знайти тільки на LinkedIn і сайті школи Буша, де він зазначений як лектор, але на відміну від багатьох інших викладачів у його анкеті немає ані фото, ані біографії.
Судячи з коментарів Лорієнті-старшого на LinkedIn, він перебуває у дружніх стосунках, наприклад, із Натаном Канестаро – колишнім офіцером розвідки, аналітиком із питань оборони федерального уряду США.
І тут простежується цікава дотичність Ursa Major до одного з великих контракторів американського оборонного відомства. Так, фірма Cerberus Capital Management не тільки володіє венчурною аерокосмічною компанією Stratolaunch, яка у свою чергу використовує двигун Ursa Major, Сerbeus відома тим, що інвестує в оборонних підрядників і національні системи безпеки й до того ж володіє компанією SubCom.
Остання являє для Вашингтону чималу цінність у контексті глобальної інтернет-інфраструктури. Так, 2022 року на замовлення Пентагону в рамках проєкту «Велика хвиля» SubCom встановила секретну гілку в підводному австралійсько-оманському кабелі під час основних робіт з його прокладки через Індійський океан. Її спорудження не вказували підрядники, задіяні у прокладанні кабелю. Але завдяки цій гілці база ВМФ США на острові-атолі Дієго Гарсіа має швидкісний інтернет, що значно підвищить військову готовність Штатів в акваторії. Це дратує Китай, який за останнє десятиріччя розширив свій вплив в океані.
За інформацією Reuters, за цю окрему гілку американське Міноборони заплатило телеком-фірмі приблизно третину від загальної вартості проєкту ($300 млн) – приблизно $100 млн.
Сам кабель почав функціонувати в жовтні 2022 року та з’єднує Перт (Австралія) і Мускат (Оман). У березні SubCo заявила про запуск другої лінії кабелю до Оману – з під’єднанням до Салали – наприкінці 2024 року.
Варто зауважити, що випадання рф (ембарго на експорт, у зокрема до США) та України (через війну) з ринку ракетних двигунів дає можливість Ursa Major «підтримати космічні програми союзників, таких, як Євросоюз, Південна Корея, Японія і Австралія». Ще в березні 2022 року Джо Лорієнті в інтерв’ю Bloomberg Technology розмірковував, як на тлі російського вторгнення в Україну Ursa Major могла б допомогти водночас приватному бізнесу й американській державі. На той момент він планував випускати два двигуни на тиждень.
Лобіст-бюрократ і доведення корупції
Ми попросили прокоментувати цей випадок Кліффорда Ейнджел Бейтса – професора Центру американських досліджень при Варшавському університеті. Він пояснив, що виграш тендерів такого роду – коли ВМФ США віддають підряд вчорашньому стартапу без значного переліку реалізованих контрактів – залежить від кількох чинників.
Так, 10% отриманих держпідрядів припадає на чесну конкуренцію в конкурсі, 40% підрядів одержано від попередніх замовників, 20% – йдуть власникам із категорії меншин, 20% – тим, хто підтримує ту чи іншу політичну партію та їхнім друзям. Тільки 10% контрактів отримують завдяки кумівству.
Проте він підтвердив, що правила держзакупівель у США застарілі, а змінити їх дуже складно. Тому приватні космічні компанії на кшталт Space X набагато успішніші за державну NASA. «При цьому чимало тих, хто заявляє про свій успіх, включені в певні інтереси», – зазначив Бейтс.
Батька засновника Ursa Major – Джеррі Лорієнті – експерт оцінив як дипломата середнього та вищого рангу, досвідченого бюрократа з лав національної безпеки. А такі люди, за словами Бейтса, «мають багато друзів серед різноманітних працівників Конгресу, тому часто наймаються як лобісти». Однак це лише припущення, так само як і звинувачення, озвучене Ганною Лесюк у нібито створенні замість штату реєстру «мертвих душ».
«Санкції накладаються на бізнес, якщо буде доведено порушення ним закону. Навіть якщо закон було порушено, то, враховуючи складну природу таких законів і складність доведення таких обвинувачень у суді, прокурори часто схилятимуться до значно меншого обвинувачення, але із жорсткими штрафами та забороною бізнесу певну кількість років боротися за держзамовлення», – пояснив Бейтс.
Тож чи є правоздатність?
Втім професор має сумнів, що Ганна Лесюк виграє суд чи отримає хоча б якусь компенсацію за моральну шкоду від Ursa Major. Ба більше, він вбачає у діях позивачки спробу вчинення здирництва, яке карається законом.
На думку Бейтса, жінка не зможе надати докази того, що її резюме було використано під час переговорів щодо 138-мільйонного гранту для Ursa Major. До того ж немає такого закону, який би зобов’язував бізнес проводити «належну перевірку» (due diligence) резюме. Це поняття дуже суб’єктивне, адже суддя може вирішити, що для отримання позиції достатньо швидкого перегляду CV та короткої розмови між роботодавцем і кандидатом на посаду. Також може бути, що компанія на той момент закрила всі квоти по біженцях.
Професор не виключає, що позиція маркетингового директора була створена під певну особу, але, згідно з трудовим законодавством, фірма мала пройти через механізми розміщення вакансії. Однак те, що рекрутер запропонувала нижчу позицію, про це не свідчить. Так само ймовірно, що фірма просто мала сумнів щодо компетенцій Ганни Лесюк.
«Так робиться, щоб знайти гідного працівника й перевірити, чи він підходить на висщу посаду. Тобто оцінити дії людини та виявити, чи можуть вони нашкодити фірмі, якби людина мала більшу посаду й більше повноважень. Тому це був розумний крок із боку технофірми. Небажання претендентки «підхопити м’яч» і стати командним гравцем було програшним, тому компанія завершила комунікацію з нею. Може бути й таке, що в керівництва виникли сумніви стосовно цієї кандидатки і воно шукало когось кращого», – поділився міркуваннями Кліффорт Бейтс.
І додав: жінка може дарма витратити гроші на юридичні послуги. Він прогнозує, що коли місцеві адвокати візьмуться за цю справу, то стануть підвищувати оплачувані години до першого судового засідання, яке, вважає Бейтс, може відбутися умовно за 12 місяців. На ньому ж суддя відмовить у розгляді позову через відсутність позовної правоздатності.
Примусити американське слідство
Тим часом Ursa Major ігнорує всі листи й досудову претензію від Ганни Лесюк. Ірпінка вважає, що тим самим фірма уникає публічності.
Обвинувачена сторона має право відповісти на власний розсуд або ігнорувати звинувачення. Але письмові свідоцтва про ігнорування пропозиції вирішити конфлікт слугуватимуть підставою для відкриття судової справи. Жінка припускає, що компанія вже звернулася до адвоката, оскільки якийсь американський юрист нещодавно переглянув її профіль на LinkedIn. Вона вірить: шанси виграти процес у неї чималі.
«Мій український корпоративний адвокат допомогла скласти досудову претензію. Якщо я зроблю цю історію публічною, я впевнена, що в Америці є люди, які захочуть дати їй продовження. Шанси виграти в мене великі, якщо винайняти адвокатів у США, які змусять слідство почати розслідування щодо технічних умов виробництва. І я зможу виступати позивачем. Але потрібні гроші. При цьому позов я можу надсилати будь-коли. Мене нічого не підштовхує. Будуть гроші – піду на суд. Не буде – почекаю. Але я хочу довести історію до кінця», – не зважає пані Лесюк на позицію сторонніх аналітиків.
Источник: mind.ua