Головні тези про хайп, тренди, виклики та чергові «стартап-бульбашки»
278переглядів Альона Сідєльнікова, 24 вересня 2024, 13:00 Поділитися 
Фото: depositphotos.com
У другому кварталі 2024 року інвестиції у стартапи зі сфери штучного інтелекту перевищили $24 млрд. Обсяг фінансування сектору зріс удвічі проти попереднього звітного періоду, пише Reuters із посиланням на дані Crunchbase.
Які основні критерії при оцінці стартапів у сфері штучного інтелекту? Як відсіяти «хайпові» проєкти? Які тренди у сфері ШІ є перспективними для інвесторів у найближчі 5–10 років? А які ніші недооцінені? Та які основні виклики постають перед засновниками стартапів. Про це та багато іншого під час конференції «Цифрова трансформація України та нова економіка» розповіли представники галузі. Mind занотував найцікавіші думки.
Ніна Левчук,
ангельська інвесторка, співзасновниця Impact Force
та акселератора Impact Business:
– При оцінці стартапів у сфері штучного інтелекту інвестори звертають увагу на декілька головних критеріїв. Перший – команда, її досвід та експертиза в технології, яку вони намагаються побудувати. Другий – сама технологія, наскільки вона унікальна. Зараз багато компаній хайпують на штучному інтелекті (ШІ). За останні три роки багато разів стикалася зі стартапами, які розпочинали будувати різні рішення за допомогою ШІ, витратили купу часу на розробку, навіть підняли кошти. Втім через два роки команда стикнулася з тим, що з’явилося Open Source рішення, яке є у вільному доступі. Це вбивало конкурентоспроможність їхньої технології.
Третє – ринок. Важливо розуміти, наскільки він великий і перспективний, на які ринки команда хоче виходити та яка там «регуляторка». Всі намагаються зарегулювати ШІ, тому потрібно розуміти бар’єри входу. Четверте – бізнес-модель та її життєздатність: наскільки вона стійка і як саме команда планує її монетизувати.
До трендів можна підійти з погляду видів штучного інтернету, а також із погляду, де саме рішення імплементується. Генеративний штучний інтелект – технологія, яка використовується абсолютно всіма. Написання текстів, створення зображення – ці сфери зараз трансформуються. Тут одразу з’являється багато ризиків, які породжує новий тренд – боротьба з дезінформацією. В Україні вже є приклади успішних стартапів, які за допомогою ШІ протидіють дезінформації.
Великі мовні моделі здатні розуміти та генерувати людську мову на високому рівні, що робить їх корисними для чат-ботів, перекладів та аналізу даних. Нині технологія активно імплементується у фінансову сферу – для аналізу фінансових ринків. ШІ в охоронні здоров’я – великий тренд, де величезний потенціал у дослідженнях через можливість діагностики й обробки даних.
Штучний інтелект трансформує Miltech. З одного боку, виникає багато можливостей для захисту. З іншого боку, з’являються нові ризики й загрози.
На мою думку, ШІ недооцінений у промисловості. Зараз починають виникати рішення, які можуть прогнозувати помилки обладнання, підвищувати ефективність на заводах. Сільське господарство особливо актуально для України. Вважаю, що незабаром буде виникати більше рішень у цій сфері. Остання галузь, яка недооцінена, – освіта. Саме персоналізація освіти дає нам дуже цікаві можливості в майбутньому.
Валерія Кушнерчук,
виконавча директорка Diia.City.Union:
– Найважливіше в Україні – таланти. Як казав Тарас Кицмей: «Нашим конкурентом може бути Індія, але айтівці з Індії хочуть стати менеджерами, а з України – створити власну технологічну компанію».
У нас є понад 120 компаній-резидентів, 40% – спеціалізуються на штучному інтелекті. Переважна більшість – стартапи. Для них робимо вектор на корпоративні інновації. Зараз у компаній є запит, щоб тримати руку на пульсі щодо інноваційних проєктів – це тренд.
Працюємо з великими компаніями: SoftServe, EPAM, Sigma Software, які будували індустрію. Вони мають зрілий майндсет і готові ділитися своїми практиками. Започаткували ініціативу для маленьких та великих компаній, які готові спілкуватися. Робимо зустрічі, щоб у всіх компаній була можливість спілкуватися один з одним. Також маємо співпрацю з Європейським інститутом інновації та технологій. Співпрацюємо в рамках деяких проєктів, наприклад, влаштовуємо демодні та хакатони.
Данило Лубкін,
співзасновник стартапу Beholder:
– Якщо хочете будувати стартап у сфері штучного інтелекту, то є хороша новина: 36,6% інвестицій за останні пів року були у стартапи зі сфери штучного інтелекту. Але є погана новина: хайп закінчиться доволі скоро. Інвестору не треба доводити, що ви ліпше, ніж OpenAI. Треба довести, яким чином ваше рішення буде вбудовано в той бізнес або в ту бізнес-вертикаль, де ви працюєте.
Наприклад, ми пояснюємо, що, умовний, OpenAI не зайде до видобувної компанії й не знайде їм мінерали. Так просто не працює, тому що вони не інтегровані у процеси в середній компанії. З одного боку, бачу перегрітість ринку. Вона схожа у сфері штучного інтелекту на період 2019–2021 років. Очікую, що падіння або корекція може бути до кінця року, залежно від того, яка буде макроекономічна ситуація у Штатах. Але, з іншого боку, не вважаю, що це дотком-бабл.
Виклик для стартапів зі сфери ШІ – обмеженість обчислювальних можливостей. Могли стикатися з тим, коли заходите в GPT, а він «втомився»: не відповідає або робить це довго. Фізичний світ усе ще існує, він усе ще викликає велику кількість проблем: посухи в Техасі доволі сильно впливали на падіння обчислювальних можливостей по всьому світу. Другий момент – доступ до даних. Ми створили окремий ШІ, який допомагає нам підготувати дані для нашої головної моделі. Це не складна моделька, але використовуємо одне для підготовки іншого. Така диверсифікація.
Третє – таланти. Є величезні порохотяги під назвою OpenAI та нові стартапи, які залучають мільярди. Очевидно, що вони будуть зацікавлені, щоб захантити ваших AI-спеціалістів. Я думаю, це три найбільші виклики. І якщо їх пройти більш-менш успішно, думаю, що у вас високий шанс побудувати цікаву компанію.
Дар’я Лещенко,
співзасновниця компаній SupportYourApp і Label Your Data:
– Штучний інтелект змінює підхід до роботи й уже підвищує ефективність команд. ШІ – це як ніж, яким можна і масло нарізати, а можна і зарізати. Те, що точно зміниться: якщо в майбутньому компанія використовуватиме ШІ – команди стануть ефективнішими. Це вивільнить час і ресурси для багатьох компаній. З іншого боку, багато професій трансформуються та з’являться нові.
Наприклад, ШІ імплементують у чат-боти, які тепер стали більш інтелектуальні. По-перше, бізнеси можуть швидше відповідати на запити клієнтів. За останніми нашими дослідженнями, 80% користувачів чекають відповідь на своє запитання впродовж однієї хвилини. Раніше могли собі дозволити 24 години відповідати на запит клієнта, спілкування було здебільшого поштою. Зараз спілкування стає моментальним.
По-друге, швидкість та ефективність консультантів служби підтримки. Замість того, щоб концентруватися на дуже простих запитах, консультанти служби підтримки починають працювати зі складнішими запитами, тому що 80% усіх запитів зараз може опрацьовувати ШІ.
Якщо брати взагалі весь шлях, який проходить користувач, то можна додавати багато різних речей: можемо онбордити користувача в продукт чи сервіс за допомогою штучного інтелекту набагато швидше й гіперперсоналізовано. Знаючи попередній досвід, як працював чи поводив себе користувач, компанія, правильно налаштувавши рішення, може якісно підійти до того, щоб у користувача був найкращий досвід взаємодії з продуктом. Останнє – багатомовність, оскільки за допомогою штучного інтелекту можна спілкуватися не тільки українською чи англійською, а понад 30 мовами.
Источник: mind.ua
