Заступник міністра оборони – про перемовини з бундесвером, попит на софт для MilTech, користь Delta та логістику від окопу до Генштабу
719переглядів Євгенія Підгайна, 16 вересня 2024, 12:30 Поділитися 
Фото: фб-сторінка Катерини Черногоренко
«Найбільший виклик – інтероперабельність систем. Маємо велику кількість різноманітних рішень, але більшість з них не обмінюються даними», – про це та багато іншого під час інтерв’ю на IT Ukraine GR Conference розповіла заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко. Mind занотував найцікавіше.
Про впровадження системи управління оборонними закупівлями SАP, яку використовує 28 країн НАТО
Будь-яка війна залежить від швидкої та маневреної логістики: управління supply chain, доставки боєприпасів тощо. Ми дивимося на запровадження цифрової логістики як на управління оборонними ресурсами.
Тобто всі інновації, технології, постачання, які отримуємо від партнерів та внутрішнього виробника, мають бути інвентаризовані, обліковані та правильно сплановані. Величезна система SАP, на якій розгортаємо це управління оборонними ресурсами, зараз уже в наступній своїй фазі еволюції.
Нещодавно партнери підтвердили фінансування на наступні п’ять років. Це велика система, яка дорого коштує. Перемовини тривали останні сім місяців. Це був достатньо серйозний перемовний процес. У підсумку маємо підтвердження фінансування від бундесверу. Зараз максимально швидко розгортаємо логістику по всіх номенклатурах до військових частин.
Я особисто вірю в те, що логістика має бути від окопу до Генштабу. Та не вірю в логістику арсеналів і централізованих складів. Вважаю, що кожний військовий, який розробляє операцію на тактичному рівні, має спланувати свої ресурси та мати багато оперативного простору для формування.
Фактично українська армія так і воює: неймовірні зусилля, винахідливість, хитрість, смартпідходи, які роблять наші військові на лінії бойових зіткнень, такого ніде немає. Тому ми маємо дати цей оперативний простір: просту систему, в якій вони будуть формувати заявки, вносити залишки, накопичувати на центральній компоненті. І ми це зробимо. Зробимо двокомпонентну систему: просту на «землі» (там, де не треба думати про бюрократію, зайві складні процеси) і складну на центральній компоненті.
Про «Резерв+»
Для військовослужбовців у цифрової команди Міністерства оборони є вітрина цифрових продуктів. Наразі наймасовіший – «Резерв+». Зараз у ньому 3,5 млн користувачів і вже понад 10 млн скачувань електронних військових облікових документів.
Онлайн-рекрутинг у «Резерв+» плануємо запустити наприкінці вересня. Тобто дамо можливість добровільно рекрутуватися через застосунок. Покажемо рейтинг бригад, історію кожної з них, розкажемо про командира тощо.
Далі опрацьовуємо запуск у застосунку відстрочки для людей з інвалідністю. Це найбільш сенситивна тема, яка для нас є дуже важливою. Зараз працюємо з Пенсійним фондом, щоб мати можливість отримати дані.
У підсумку має бути просте рішення, де у два кліки можна подати заявку й отримати пуш-повідомлення. А під «капотом» – на бекенді – має бути обмін даними між декількома державними реєстрами, отже, потрібно їх підготувати, зробити нормативну правову базу тощо. Зараз над цим працюємо non stop, є окрема велика команда, яка займається «Резервом+». Ці дві функції хочемо запустили найближчим часом. А до кінця року – ще дві відстрочки: для багатодітних батьків і студентів денної форми навчання.
Є амбіція, що «Резерв+» згодом замінить ТЦК. Ми декомпозували всі сервіси, які зараз надає ТЦК, промоніторили, що можемо запустити, а що залишити ТЦК. У моїй візії ТЦК має займатися лише бек-офісом, тобто генерувати для нас критерії, давати розуміння, як ми далі розгортаємо рекрутинг, мобілізацію. Це неймовірне амбітне завдання, тому що маємо зробити велику кількість глибинної роботи, підготуватися, щоб все «літало».
Про свавілля ТЦК
Ми запустили електронний військово-обліковий документ 18 червня. Розуміли, що в першу чергу його перевірятимуть на трьох контрольних точках: блокпостах, спільні патрулі та Державна прикордонна служба.
До кожної з цих інституцій звернулися письмово. Роз’яснили, що, згідно з постановою Кабміну, електронний військовий обліковий має таку саму силу, як і паперовий. Також допомагали партнерам забезпечити себе технічними засобами, щоб у них були можливості завантажити застосунок і сканувати QR-код.
Втім «негаразди» ще трапляться. Наприклад, нещодавно мені написав користувач, якого зупинив патруль між Хмельницькою та Вінницькою областями. «Воєннік» у «Резерв+» у нього не захотіли приймати.
Такі кейси ми завжди розбираємо особисто з командуванням Сухопутних військ (це вертикаль ТЦК), Нацполіції, міністром внутрішніх справ, Прикордонною службою. Кожний кейс має прізвище, ім’я, по батькові, щоб ми розібрали, чому та хто саботує юридичні норми.
Втім, якщо згадати впровадження будь-якого електронного документа, зазвичай у перші місяці виникають певні нюанси. Наприклад, при запровадженні паспортів у «Дії» нам казали, що це неможливо, але зараз електронний паспорт приймається майже всюди. «Резерв+» матиме такий самий успіх: електронний «воєннік» буде частиною стеку наших електронних документів. Через пів року – рік не залишиться жодного патруля, який буде згадувати, що є паперовий документ.
Про «Армію+»
Сьогодні в застосунку вже понад 200 тис. користувачів, близько 600 військових частин, подано понад 4000 електронних рапортів. Бачимо саму швидку динаміку із набуття кількості користувачів. Військові системи ніколи так швидко не зростали.
Ми – місіонери Data-Driven Decision Making, стараємося не ухвалювати рішення без великих даних. Вони не брешуть, не маніпулюють, не можна нічого підробити. Всі метрики компонуємо в дешборди. Один із них показує глибину проникнення по родах, видах військ тощо.
Наприклад, бачимо, що ДШВ є першими за використанням електронних рапортів. Хоча не проводили з ними окремої роботи. Також бачимо аутсайдерів. Набираєш командувача: «Пане генерале, є не дуже гарна новина, давайте щось думати». Тобто коли приходиш із точними даними – є більше довіри, починаємо розбиратися, як виправити.
Про Delta
Завдяки цій системі ситуаційної обізнаності наша армія ніколи не буде сліпою. Хочемо досягнути більших результатів щодо кількості користувачів до кінця року. Вважаємо, що майже в кожному підрозділі має бути Delta.
Наведу приклад. Декілька тижнів один наш військовослужбовець «розробляв» «Панцир» у Delta. Тобто спочатку зафіксував, що в певному секторі ворога є наявний «Панцир», наніс його життєвий цикл за два тижні (стежив, як рухається, за якими маршрутами, де перебуває більшу частину часу). А потім уразив його невеликим дроном.
Бачимо неймовірну мультиплікацію в цій війні, коли невеличкий дрон вартістю $1000 уражає «Панцир» за $15 млн. Такі IT-системи та рішення роблять наших військових швидшими, надають більше можливостей для ураження.
Про виклики
Перший і найбільший виклик – інтероперабельність систем. Маємо велику кількість різноманітних рішень, які проактивні люди, громадськість, волонтери розробили та почали застосовувати з 2014 року. Але більшість цих рішень не обмінюються даними між собою.
Так, великі системи обмінюються, але робити це мають усі продукти, щоб давати цінність кінцевому користувачеві. Маємо запровадити Cross Demand Solution – дуже круте рішення, яке дає можливість обмінюватися інформацією між різними грифами.
Наведу простий приклад. Місяць тому запропонували Верховній Раді прийняти законопроєкт про реєстр військовослужбовців. Понад 30 років у країні немає такого реєстру. Втім Головнокомандувач має знати, скільки людей, у якому секторі, якого звання, яких професійних скілів у нього є. Наша команда має дати йому цю сутність – сучасний, захищений реєстр із правильно спроєктованою архітектурою.
Коли зробили пакет документів та запросили Сили безпеки і оборони на нараду – Нацгвардія, СБУ, ДПСУ тощо прийшли із запитом про інтероперабельність із цим реєстром та запропонували допомогу. Тому що всім військовослужбовцям потрібно підтверджувати статус. Кожен із них має претендувати на всі соціальні послуги, знижки, будь-які привілеї від бізнесу. Він має бути в центрі. Ми маємо його поставити в центр.
Ще один виклик – безпека кінцевих пристроїв. Це найбільш вразлива частина всієї архітектури. Фішингові атаки тощо дають можливість ворогу робити пристрої вразливими, мати доступ до певної інформації. Маємо рішення, як це перемогти. Активно впроваджуємо Mobile Device Management. Але виникає окремий виклик, який стосується залучення ресурсів. Розширили IT-коаліцію, уже маємо $80 млн підтверджених внесків від наших партнерів, постійно купуємо ліцензії, підсилюємося, розуміємо, як там працювати.
Третій величезний виклик – софт для МilТech. Україна – дуже розвинена IT-держава, але в нас немає зрозумілого fast track, яким чином державі йти до ринку, щоб отримати потрібне ПЗ. Наприклад, програмне забезпечення для last mile таргетингу – технології, яка на останній милі дрону захоплює ціль, наводить і передає певні команди на польотний контролер. Далі ціль утримується та уражається навіть без зв’язку з оператором.
Таких задач багато: потрібно ПЗ для дронів, роботів, РЕБ, IоT тощо. Тож закликаю ІТ-спільноту приєднуватися для спілкування. Все, що вам спадає на думку щодо софту для МilТech, дуже вітається. Звертайтеся до нас. Будемо пробувати маршрутизувати.
Зрозуміло, що є певні нюанси системної інтеграції між самим виробом і програмним забезпеченням. Буває, виробники умовної безпілотної системи кажуть, що самі розроблять софт. Але ж самостійно робити його будуть роки чотири. Чому б не звернутися до фахівців? У кооперації це можна зробити набагато швидше. Навіть, якщо це будуть ліцензії або якась інша бізнес-модель, у кінцевому підсумку на швидкому зростанні, масштабуванні виробник виграє. Можливо, потрібен окремий майданчик, на якому ІТ-спільнота буде тісно спілкуватися з МilТech. Конект дуже важливий, він має відбутися, а ми маємо придумати, як його прискорити.
Це основні три виклики, які зараз долаємо. Все інше – посильно.
Источник: mind.ua
